|
5 січня 2007 року.
До Аратти завітали гості з далекої Англії
До Аратти завітали гості з далекої Англії. Це Тоні Б’юдел, Алек Філліпс
та Петсі Бейтс.
Тоні Б’юдел – директор та засновник благодійної організації в Англії «Британська
Гуманітарна Допомога» та благодійної організації «Аратта» в м.Чернігові,
Україна. Алек Філліпс та Петсі Бейтс – волонтери з Англії, що
допомагають збирати, транспортувати гуманітарну допомогу для українських
дітей. Гості були присутні на святкуванні Різдвяних вечорів та ранків в
«Аратті», також вони відвідали філіали ЧОБО «Аратта» в районах
Чернігівської області. Особливо їм сподобався візит до філіалу ЧОБО «Аратта»
в с.Макошино, Менського району, куди вони привезли гуманітарну допомогу
для розподілення в с.Макошино та найближчих селах. Там вони побачили
старовинні обряди святкування Старого Нового Року, почули гарні народні
пісні, побачили Вертеп та завітали до нового затишного приміщення
благодійної організації «Нащадки Аратти»
Алек Філліпс
Я народився в Англії, зараз живу в Чернігові, а працюю у Європі. Вперше
відвідав Україну у вересні 2005р. з Джоном Бушбі (Конвой Допомоги від
організації “Британська Гуманітарна Допомога”). У мене з’явилося багато
нових друзів, включаючи Лару, з якою ми одружилися у серпні 2006р. у
Чернігові!! Зараз я підтримую стосунки з Джоном та організацією
“Британська Гуманітарна Допомога” і намагаюся допомогти благодійній
організації “Аратта”, коли я вдома. Моїм наступним проектом буде подорож
мотоциклом з Англії до України, тому слідкуйте за новинами на Інтернет
сторінці.
Петсі Бейтс.
Я живу в Пенменмелор, північ Уельсу (Великобританія). Моя перша подорож
до України відбулась у січні 1997р. Загалом, я вже відвідала Україну 6
разів, хоча останнього разу я була тут лише у 2003р.
“Аратта”, яку я побачила зараз надзвичайно
відрізняється від “Аратти”
1997р. В організації працюють набагато більше людей, сам офіс краще
обладнаний, з’явилися нові гуртки та клуби як для дітей, так і для
дорослих. Гуртки дають можливість навчатися самим та навчати інших.
Я не відвідувала “Аратту” так довго, бо мала проблеми зі здоров’ям.
Через деякий час я почала сумувати за своїми друзями і вирішила, що
життя занадто коротке, аби чекати. Тому, озброївшись медичними засобами,
я повернулася і побачила, що мої друзі набагато здоровіші та щасливіші
ніж раніше (навіть без снігу).
|
