Звісно, ніхто не має права засуджувати матір, яка дає життя, але повинен переважати здоровий глузд. Сьогодні важкі часи, але любий історичний період (час) по своєму важкий. У часи Великої Вітчизняної війни було багато багатодітних сімей, особливо у селах.

У селі, зрозуміло, що таку велику родину годувала земля, і це нормально. Але що робити коли подібна багатодітна сім’я мешкає у місті, серед багатоповерхівок, асфальту і шаленого автомобільного руху?

Ось уже скільки років поспіль не стоїть осторонь проблем багатодітних сімей Чернігівська обласна благодійна організація «Аратта». ЇЇ волонтери постійно вивчають потреби таких родин. Піклуються про покращення їх матеріального стану. Постійно вивчають проблеми, які турбують багатодітних сімей сьогодні. Неабиякі зусилля «Аратти» направлені на зміцнення соціальної бази виховання, розвитку освіти, дозвілля у спілкуванні багатодітних сімей, дітей, підлітків. Разом з іншими недержавними організаціями й органами місцевого самоврядування волонтери «Аратти» сприяють захистові материнства і дитинства, наданню допомоги дітям з багатодітних і малозабезпечених родин

.Так, за підтримки Чернігівського агентства регіонального розвитку в рамках проекту «Голос громадськості», ЧОБО «Араттою» була реалізована громадська ініціатива «З горіха зерня». 48 багатодітних сімей обласного центру подали заявки на участь у конкурсі. Після відбіркових турів до фіналу, який відбувся 7 жовтня, дійшли лише шість — найталановитіших і найнеординарніших. Перед початком фінальних змагань всіх сімей привітала керівник проекту Тетяна Маринащенко та побажала успіхів у нелегких випробуваннях конкурсу. Більше двох годин точилися запеклі баталії. Кожна родина виборювала право називатися кращою. Цього разу всі фіналісти були достойні звання переможця. Тому члени журі після довгих обговорень вирішили не виділяти переможця, а всіх учасників преміювати поїздкою до Музею народної архітектури та побуту України біля селища Пирогів.

Як зазначила мати багатодітного сімейства Ганна Сергіївна Кузьменко, на фіналі вона вперше відчула щиру безкорисливу турботу про її сім‘ю. Від таких щирих дій з боку організаторів, вважає вона, з‘являється віра та впевненість у майбутнє.

Цілий вечір тут панувала атмосфера тепла та ніжності. Було багато посмішок. Раділи діти, батьки, організатори. Дві години тривала атмосфера любові, але залишила в серцях сімей спомин на довгі роки. Побільше би таких акцій, добрих людей, спонсорів та меценатів. Адже, хто бере – наповнює руку, хто дає — наповнює серце.